ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

 

Цей словник ґрунтується на термінологічному словнику, що складений і підтримується американською організацією DoD – Міністерства оборони, і доповнений термінами, що використовуються у дисципліні “Моделювання систем” на кафедрі автоматизованих систем обробки інформації та управління НТУУ “КПІ”.

Укладач: В.М. Томашевський

 

Абстрактна мова. Повна сукупність символів і правил користування ними. Поняття про висловлення даною абстрактною мовою означає, що є якесь речення (формула), побудоване за граматичними правилами цієї мови. Припускають, що ця формула містить варійовані змінні так званні конституенти, які тільки за певними значеннями роблять дане висловлювання справжнім.

Аналітична модель. Модель, що складається з набору розв'язних рівнянь (наприклад, система розв'язних рівнянь, що представляють закони попиту та пропозиції у світовому ринку).

Аналогія. Схожість об'єктів за деякими ознаками. Аналогія між об'єктами може встановлюватися за якісними, і (або) за кількісними ознаками.

Архітектура. Структура компонентів у програмі або системі, їх взаємозв'язки і принципи керування, що рекомендуються конструкціями і розвитком протягом деякого часу.

Атрибути. Просто властивості об'єктів.

Безперервна модель. Математична або обчислювальна модель, вихідні змінні якої змінюються безперервним способом. Протилежність: Дискретна модель.

Гомоморфізм. Визначає однозначну відповідність лише в одну сторону, тобто від однієї системи або об’єкта до іншого. Одна з систем або об’єктів може бути моделлю.

Гра. Спрощене відтворення реального процесу, яка зазвичай використовується для навчання, прийняття рішень, досліджень або розваг.

Детермінована модель. Модель, результати якої визначені через відомі відношення станів і подій, і в який заданий вхід буде завжди видавати той же самий результат (наприклад, модель, що зображує відому хімічну реакцію). Протилежність: стохастична модель.

Детермінований алгоритм. Процес, що видає унікальний і передбачуваний результат для заданих вхідних даних. 

Детермінований. Має відношення до процесу, моделі, імітації або змінної, результат якої або значення не залежить від випадку. Протилежність: стохастичний.

Динамічна модель. Модель системи, у якій відбуваються зміни через виникнення подій у часі або рух об'єктів у просторі (наприклад, модель моста, що підвернута навантаженню, яке змінюється,  для визначення характеристики моста).

Дискретна імітація. Імітація, що використовує дискретну модель.

Дискретна модель. Математична чи обчислювальна модель, вихідні  змінні якої приймають тільки дискретні значення, тобто  змінюються від одного значення до іншого і не приймають проміжних значень (наприклад, модель, що прогнозує рівні запасів організації, ґрунтуючись на відвантаженнях, які змінюються, і платежах). Протилежність: неперервна модель.

Дискретна система. Система, для якої стани змінних змінюються миттєво в  часі.

Діаграма подій. Відображує послідовність подій у часі. Використовуючи її можна відтворити роботу системи, тобто провести імітаційне моделювання графічними методами.

Довіра до моделі. Офіційне свідчення того, що модель або імітація прийнятна для використання у визначених цілях.

Довіра до моделювання й імітації (М&І). Офіційне свідчення того, що модель або імітація прийнятна для використання у визначених цілях.

Згладжування. Інтерполяція попереднього стану об'єкта (розміщення, швидкість, і т. ін.) до поточного стану, створюючи вирівняний перехід між двома послідовними модифікованими станами об'єктів.

Ідентифікація системи. За результатами спостереження за вхідними та вихідними змінними системи необхідно побудувати в деякому розумінні математичну модель.

Ізоморфізм. Взаємна однозначність між системами або об’єктами, що розглядаються. Одна з систем або об’єктів може бути моделлю. Строго доведений ізоморфізм для систем різної природи дозволяє переносити знання з однієї галузі на іншу.

Керування імітацією. Механізм, що забезпечує централізоване керування процесом імітації. Функції керування імітацією включають: початковий запуск, повторний запуск, підтримку, відключення, використання, збір і розподіли деяких типів даних. Зазвичай ці функції виконує програма інтерпретатор.

Комп'ютерне моделювання. Реалізація процесу моделювання з допомогою комп'ютера.

Концептуальна модель. Формулювання змістовного і внутрішнього представлення, що поєднує концепцію користувача і розроблювача моделі. Вона включає в явному виді логіку, алгоритми, припущення й обмеження.

Концептуальна модель (інше визначення). Абстрактна модель, яка виявляє причинно-наслідкові зв'язки, властиві досліджуваному об'єкту в межах, визначених цілями дослідження. По суті, це формальний опис об'єкта моделювання, який відображає концепцію (погляд) дослідника на проблему.

Лінгвістична модель. Описується деякою абстрактною мовою, в окремому випадку ця мова може бути звичайною людською мовою. Її відміна від формальної полягає в тому, що слова можуть мати декілька понять, тобто модель може бути неоднозначна. Але людською мовою можна зробити модель у вигляді опису (наприклад, твір або сценарій). Див. також приписуюча модель.  

Макетна модель – це реально існуюча модель, що відтворює модельовану систему у деякому масштабі.

Масштабна модель. Фізична модель, подібна до даної системи тільки в зміненому масштабі, (наприклад, точна копія літака, розмір якого складає одну десяту частину фактичного літака).

Математична модель. Це абстрактна модель, відображена мовою математичних відношень. Якщо відношення задаються аналітично, то їх можна розв'язати в замкнутому вигляді (явно) відносно шуканих змінних як функції від параметрів моделі,  або в частково замкнутому вигляді (неявно), коли шукані змінні залежать від одного або багатьох параметрів моделі. До моделей цього класу належать диференційні, інтегральні, різничні рівняння, імовірнісні моделі, моделі математичного програмування та ін. Якщо не можна здобути точний розв'язок математичної моделі, використовуються чисельні методи.

Мережа Петрі. Орієнтований дводольний граф з маркерами (помічений орієнтований граф), який має дві групи вершин: вузли та переходи. Вузли можуть бути пустими або поміченими та визначають «стан» мережі. Переходи визначають дії. Орієнтовані ребра графа задають зв'язки між вузлами та переходами.

Метод аналогій. Дає змогу встановити відношення еквівалентності (відповідності, схожості) між двома системами, що розглядаються, за деякими ознаками. Будь-яка з цих систем може реально існувати або бути абстрактною.

Моделювання й імітація (М&І). Використання статичних або  динамічних моделей, включаючи емулятори, дослідні зразки, яки моделюють пристрої і стимулятори для формування даних як підстави для створення організаторських або технічних рішень. Терміни "моделювання" і "імітація" часто взаємозамінні.

Моделювання. Застосування моделі. Строгого структурована методологія для створення і підтвердження  фізичного, математичного або логічного представлення системи, об'єкта, явища або процесу.

Моделюючий пристрій (імітатор). a. Пристрій, комп'ютерна програма або система, що виконує імітацію; b. Пристрій для навчання, що дублює істотні особливості обстановки і забезпечує пряму людську участь.

Модель. Фізичне, математичне або інше логічне представлення системи, об'єкта, явища або процесу.

Модель наочна (описова). Модель, призначена зображувати поводження або властивості існуючої системи або типової системи (наприклад, масштабна модель або письмовий опис, що дозволяє знайомити потенційних покупців з фізичними і робочими характеристиками комп'ютера). Протилежність: приписуюча модель.

Модельний час (див. також час імітаційний). Арифметична величина, яка має додатні зростаючі значення та при моделюванні відображає хід часу в моделі. Останній може задаватися шляхом збільшення з постійним кроком (принцип Dt) або з випадковим кроком, що дорівнює інтервалу між двома послідовними подіями (принцип особливих станів dZ). В останньому випадку йдеться тільки про ті "особливі" події, які переводять систему з одного стану zi у інший zj в просторі станів Z. Можлива й комбінація цих принципів.

Модель "прозорого ящика". Модель, внутрішнє наповнення якої відомо і цілком видимо. Протилежність: Модель "чорного ящика".

Модель "чорного ящика". Модель, входи і виходи якої і функціональні експлуатаційні характеристики відомі, але її внутрішньо представлення невідоме або невиразно. Протилежність: модель "прозорого ящика".

Модель символічна. Модель, чиї властивості виражені в символах. Приклади включають графічні моделі, математичні моделі, оповідальні моделі, програмні моделі і табличні моделі.  Протилежність: фізична модель.

Модель статична. Модель системи, у якій не відбувається ніякі зміни, (наприклад, масштабна модель моста, скоріше використовувана для вивчення його виду, ніж його експлуатаційних показників при зміні навантажень).

Натурні моделі. Це самі існуючи системи чи їх частини, на яких проводяться дослідження.

Перевірка достовірності. Процес визначення того, що модель або виконувана імітації точно представляє детальний концептуальний опис, прийнятий розроблювачем. Перевірка достовірності також оцінює ступінь відповідності моделі або імітації змісту і проводиться з використанням прийнятих методів технології програмування.

Перевірка правильності кимсь. Процес визначення, чи здається модель або імітація розумною людям, що добре інформовані щодо системи при її вивченні, заснованому на експлуатаційних показниках моделі. Цей процес не розглядає програмний код або логіку, а скоріше розглядає входи і виходи для гарантії їх уявної реалістичності або показності.

Перевірка правильності. Процес визначення ступеня точності, з яким модель або імітація відображає реальний чи створюваний світ.

Подія. Зміна властивостей об'єкта, взаємодія між об'єктами, утворення нового об'єкта або знищення існуючого об'єкта, яка зв'язана з одиночною точкою на осі часу. Кожна подія містить оцінку часу, що вказує, коли воно відбувається.

Прикладна підтримка моделювання й імітації (М&І). Організація, що використовує результат (і) або продукт визначеного додатка М&І.

Приписуюча модель. Модель, що відображає необхідну поведінку або властивості запропонованої системи (наприклад, масштабна модель або письмовий опис, представлений постачальнику комп'ютерів, з фізичними і робочими характеристиками для необхідного комп'ютера). Протилежність: описова (наочна) модель.

Прогнозуюча модель. Модель, у якій значення майбутніх станів може бути передбачені або ймовірні (наприклад, модель, що прогнозує характер погоди, заснований на поточному значенні температури, вологості, швидкості потоків і т. ін. у різних місцевостях).

Процес. Описує поведінку системи і визначається послідовністю станів, зв'язок між якими задається функцією дії та початковим станом системи. Процес так же можна уявити як “життєвий цикл” динамічного об’єкту.

Реальна модель. Модель, у якій, принаймні, один представлений компонент є матеріальним об'єктом (наприклад, побудована точна фізична копія).

Система. Набір компонентів, організованих для виконання визначених або установлених функцій.

Список. Множена (постійна або тимчасова) пов’язаних об’єктів, упорядкованих деяким логічним способом. Для позначення початку списку використовується елемент, який називається головою списку. Якщо список циклічний двоспрямований, то голова списку є також кінцевим елементом. Зазвичай списки використовуються для керування процесом імітації або організації черг.

Спрощення системи. Скорочення множини властивостей (атрибутів) та аспектів поведінки системи, які визначають простір станів системи.

Стан системи. визначається неперервними або дискретними значеннями ознак елементів системи. Основне значення поняття стан для моделювання – це забезпечення можливості зв'язати з кожною вхідною змінною єдину вихідну змінну, використовуючи стан системи як параметр.

Стохастична модель. Модель, у якій визначений результат(и), використовують одне або більше число випадкових величин для обліку невизначеності процесу, або в який вхідні дані будуть представлені відповідно до деякого статистичного розподілу. Наприклад, модель, що оцінює витрачені гроші в кожнім відділі  універсаму, заснована на імовірнісних значеннях числа клієнтів і ймовірної кількості покупок кожного клієнта.

Стохастичний процес. Будь-який процес, що має справу з подіями, які відбуваються в часі або не можуть бути описані точно, крім як у термінах теорії імовірності.

Стохастичний. Має відношення до процесу, моделі або змінної, результат яких або значення залежать від випадку. Протилежність: детермінований.

Структура моделі. Представлення фізичної чи логічної структури системи (наприклад, представлення мережі ЕОМ як набір блоків, зв'язаних лініями зв'язку). Порівняйте з: модель процесу.

Теорія подібності. Наукова основа моделювання, як методу пізнання і дослідження різних об'єктів, в якій основну роль відіграє метод аналогій, тобто схожості об'єктів за деякими ознаками.

Терми. Правильно побудовані вирази, значеннями яких є об'єкти, до яких наприклад, відносяться назви предметів, члени речення і таке інше. 

Уявна (віртуальна) модель. Відображає ідеальне уявлення людей про навколишній світ, який фіксується у свідомості за допомогою думок і образів.

Функтори. Визначають відношення між термами.

Функція дії (англомовний термін “activity”). Переводить систему з одного стана в інший, тобто зв’язує одну подію з іншою (наприклад, для СМО функціями дії є: надходження, чекання та обслуговування вимог). За допомогою опису подій та функцій дій можливо побудувати алгоритм, що імітує функціювання системи через її стани. Функція дії може бути задана в явному вигляді (наприклад, з допомогою диференціального рівняння), або у вигляді моделюючого алгоритму, який визначає стан системи в кожний момент часу.

Час імітаційний. а. Внутрішнє представлення імітаційного часу. Це арифметична величина, яка має додатні зростаючи значення та при моделюванні відображує хід часу в моделі. Імітаційний час може протікати швидше, повільніше або в том же самому темпі як астрономічний час; b. Начало відліку часу в межах здійснення імітації (наприклад, універсальний скоординований час), що установлено функцією керування імітацією перед початком імітації (при паралельному моделюванні зазвичай використовується для всіх індивідуальних  учасників).

Часовий ряд. Реалізація випадкового процесу, утворюється з виходу стохастичної імітаційної моделі й фіксується за допомогою вимірів, тобто є результатами спостереження за випадковим процесом.